СКЛАД ПРОЕКТУ (ЗАТВЕРДЖУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РП) НА БУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ НЕВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Цей метод поширюється на конструкції, до яких встановлено вимогу щодо їх групи поширення вогню, а також на підвісні стелі, повітроводи, трубопроводи.

Цей метод не поширюється на конструкції заповнення прорізів, на покриття підлоги, покрівлі, облицювання.

Д.1 Сутність методу випробування

Сутність методу випробування полягає у визначенні розмірів пошкодження конструкції за межами зони вогневого впливу в умовах, регламентованих цим додатком.

Д.2 Засоби випробування

Д.2.1

Для випробування мають використовуватися такі засоби:

  • випробувальна пiч;

  • обладнання для встановлення на печі зразка конструкції для випробування на поширеннявогню (надалi зразка);

  • засоби вимірювальної техніки;

  • обладнання для проведення фото- та відеозйомок.

Д.2.2

Випробувальна пiч (надалі - пiч) має створювати температурний режим у вогневій камері печі вiдповiдно до ДСТУ Б В.1.1-4.

Конструкція печi повинна вiдповiдати вимогам, наведеним у ДСТУ Б В.1.1-4. Розміри прорізу печі мають бути (0,7 м 0,1 м) (0,7 м 0,1 м).

Д.2.3

Засоби вимірювальної техніки мають містити системи для вимірювання температури в печі, а також на зразку, які вiдповiдають вимогам, наведеним у ДСТУ Б В.1.1-4.

Д.3 Зразки для випробування

Д.3.1

Зразки мають бути виготовлені відповідно до вимог технічної документації на виготовлення і використання конструкцій з дотриманням технології, що застосовується на підприємствівиготовлювачі. Зразки не повинні мати прорізів, а також декоративного облицювання.

Для випробування огороджувальних конструкцій (стін, перегородок, перекриття, покриття), маршів і сходових площадок, підвісних стель зразки повинні мати довжину не менше ніж 2 м, ширину - не менше ніж 2 м, товщину - за технічною документацією.

Довжина зразків стрижневих конструкцій (колон, ферм, балок, арок, рам, зв`язків, повітроводів і трубопроводів) повинна бути такою, щоб довжина контрольної зони була не менше ніж 0,75 м.

Для випробування стрижневих конструкцій допускається виготовлювати плоскі зразки (такі самі, як для випробувань огороджувальних конструкцій), в яких розташування шарів і їх товщина мають бути такими ж, як у стрижневих конструкціях.

Для випробування конструкції одного виду зазвичай має бути виготовлено два однакових зразки. Допускається виготовлювати один зразок. У цьому разі оцінку результатів випробування проводять відповідно до Д.5.2 цього додатка.

Д.3.2

Вологість зразків повинна вiдповiдати вимогам ДСТУ Б В.1.1-4.

Д.3.3

Перед випробуванням замовник повинен подати до випробувальної лабораторії технічний опис зразків, технічні рисунки або схеми головних складових елементів і всіх конструкційних деталей, а також перелік використаних матеріалів і виробів із зазначенням їх виготовлювачів та торговельних найменувань. Якщо виникають сумніви в тому, що зразки відповідають поданій технічній документації, має бути проконтрольовано весь процес виготовлення зразків або ж вимагати подання одного чи більше додаткових зразків і провести їх детальну перевірку.

Якщо неможливо перевірити відповідність усіх деталей конструкції зразків перед випробуванням та після його закінчення і виникає необхідність використання даних, поданих замовником, то це має бути зазначено у звіті про випробування.

Д.4 Підготовка та проведення випробування

Д.4.1

Підготовка до випробування

Проводять перевірку зразків на відповідність технічній документації згідно з пунктом Д.3.

Проводять монтаж термоелектричних перетворювачів температури (надалі - термопар) на зразку і встановлюють зразок на (в) печі так, як це наведено на рисунках Д.1 - Д.4.

Зразки внутрішніх і зовнішніх стін симетричного перерізу, а також перегородок симетричного перерізу, зразки покриттів, перекриттів, підвісних стель, маршів і сходових площадок під час випробувань слід піддавати вогневому впливу з одного боку.

Зразки внутрішніх і зовнішніх стін несиметричного перерізу, а також перегородок несиметричного перерізу під час випробувань слід піддавати вогневому впливу з кожного боку або з боку з більшою межею поширення вогню (якщо є можливим визначити цей бік з аналізу конструктивної схеми).

Зразки покриттів, перекриттів, підвісних стель, маршів і сходових площадок під час випробування слід піддавати вогневому впливу з нижнього боку.

Конструкції, які мають в проектному положенні ухил більше ніж 30°, слід випробовувати у вертикальному положенні, інші - у горизонтальному положенні.

Зразки огороджувальних конструкцій слід розташовувати таким чином, щоб стики плит і панелей знаходились з боку прорізу печі і проміжок між зразком і піччю становив 0,05 0,005 м. Зразки конструкцій слід випробовувати у ненавантаженому стані.

1 - піч; 2 - зразок; 3 - проріз печі; 4 - ущільнення з мінеральної вати; 5, 6 - термопари (термопари 6 слід розташовувати на межі найближчого де печі шару конструкції, виконаного з матеріалу груп горючості Г1 - Г4); 7 - контрольна зона; 8 - межа контрольної зони

Рисунок Д.1

  • Схема встановлення зразка вертикальної огороджувальної конструкції на випробувальну піч

1 - піч; 2 - зразок; 3 - проріз печі; 4 - ущільнення з мінеральної вати; 5, 6 - термопари (термопари 6 слід розташовувати на межі найближчого де печі шару конструкції, виконаного з матеріалу груп горючості Г1 - Г4); 7 - контрольна зона; 8 - межа контрольної зони

Рисунок Д.2

  • Схема встановлення зразка горизонтальної огороджувальної конструкції на випробувальну піч

1 - піч; 2 - зразок; 3 - проріз печі; 4 - термопара; 5 - контрольна зона; 6 - межа контрольної зони

Рисунок Д.3

  • Схема встановлення зразка вертикальної стрижневої конструкції на випробувальну піч

1 - піч; 2 - зразок; 3 - проріз печі; 4 - ущільнення з мінеральної вати; 5 - термопар; 6 - контрольна зона; 7 - межа контрольної зони

Рисунок Д.4

  • Схема встановлення зразка горизонтальної огороджувальної конструкції на випробувальну піч

Д.4.2

Початок випробування

Початком випробування вважається час увімкнення пальників у печі.

Не більше ніж за 5 хв до початку випробування необхідно зареєструвати початкові значення температури в печi та на зразку за показниками усіх термопар.

Температура зразка до початку випробування має бути вiд 5 до 40 °С.

Середня температура в печі до початку випробування не повинна перевищувати 50 °С.

Випробування проводять за умов навколишнього середовища, наведених у ДСТУ Б В.1.1-4.

Температурний режим у печі під час випробування має відповідати режиму, наведеному в ДСТУ Б В.1.1-4.

Д.4.3

Вимірювання та спостерігання під час проведення випробування Під час випробування необхідно проводити:

  • вимірювання та реєстрацію температури в печі та на зразку з інтервалом не більше ніж 1 хв;

  • спостерігання за зразком і складання хронологічного опису змін у зразку (деформацій, порушень цілісності, появи полум`я, тріщин, диму, розм'якшення, розплавлення та обвуглювання матеріалів тощо);

  • відео- та/або фотозйомку зразка.

Д.4.4

Припинення випробування

Випробування мають продовжуватися 15,0 0,5 хв. Після закінчення цього часу слід вимкнути пальники печі і зразок залишити на (в) печі. Якщо спостерігається горіння на поверхні або усередині зразка, ознаками якого є полум`я або виділення диму, гасити його забороняється.

Випробування припиняються достроково, якщо подальше їх продовження загрожує безпеці людей або призведе до пошкодження печі.

Після припинення випробувань за умовами температур зразка менш ніж 60 °С і відсутності ознак горіння зразка необхідно припинити вимірювання температур і провести огляд зразка.

Д.4.5

Огляд зразка після випробування

Після випробування слід провести огляд зразка і визначити розміри пошкоджень, що виникли у зразку внаслідок вогневого впливу. Для вимірювання розмірів пошкодження багатошарових конструкцій необхідно шляхом розкриття провести обстеження всіх шарів конструкції.

Пошкодженням слід вважати обвуглювання, оплавлення і вигорання матеріалів, з яких виготовлено зразок, на глибину більше ніж 0,002 м. Розмір пошкодження зразка вимірюється в сантиметрах у площині конструкції від межі контрольної зони, перпендикулярно до неї до найбільш віддаленої точки пошкодження зразка в контрольній зоні. Результати вимірювань розмірів пошкодження слід округляти до 0,01 м. Не слід враховувати пошкодження завдовжки менш ніж 0,05 м для конструкцій, які випробовуються у вертикальному положенні, і менш ніж 0,03 м - для конструкцій, які випробовуються в горизонтальному положенні.

Д.5 Оцінка результатів випробування

Д.5.1

За результат випробування беруть межу поширення вогню по конструкції, яка дорівнює найбільшому значенню розміру пошкодження, визначеному за результатами випробувань однакових зразків конструкції даного типу.

Д.5.2

Якщо випробуванню піддавався тільки один зразок конструкції, межа поширення вогню по конструкції дорівнює результату вимірювання розміру пошкодження, збільшеному на 20 %.

Д.5.3

Будівельні конструкції за межею поширення вогню поділяють на три групи:

М0 - межа поширення вогню дорівнює 0 м;

М1 - межа поширення вогню не більше 0,25 м - для горизонтальних конструкцій; межа поширення вогню не більше 0,40 м - для вертикальних і похилих конструкцій;

М2 - межа поширення вогню більше 0,25 м - для горизонтальних конструкцій; межа поширення вогню більше 0,40 м - для вертикальних і похилих конструкцій.

Д.5.4

Якщо будівельні конструкції складаються тільки з негорючих матеріалів (НГ) відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19, то їх відносять до групи М0 без проведення випробувань.

Д.6 Оформлення результатів випробування

Результати випробування оформлюються протоколом або звітом.

Протокол випробування (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробувань, а саме:

  • назву та адресу особи, що проводила випробування;

  • дату випробування;

  • найменування будівельної конструкції, зразки якої були випробувані;

  • назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;

  • перелік матеріалів і виробів, використаних для виготовлення зразків, з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий, то це слід вказати;

  • ескізи, фотографії та опис зразків;

  • позначення нормативного документа, за яким проводилися випробування;

  • опис розташування термопар на зразках;

  • результати вимірювань температури в печі;

  • результати вимірювання температури на зразках;

  • опис поведінки зразків під час випробування;

  • час початку та закінчення випробування;

  • оцінку результатів випробування;

  • фотографії зразків після випробування (за необхідності, і після розкриття внутрішніх шарівконструкції).