12 Інженерна підготовка і захист території

12.1

Заходи з інженерної підготовки слід передбачати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території (таблиця 12.1), забезпечення захисту від несприятливих природних і антропоген них явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрологічних умов при різних видах техно генного навантаження.

При розробленні містобудівної документації слід передбачати заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод) та спе ціальні (інженерний захист від затоплення паводковими водами, берегоукріплення і підтоп лення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обва лами, карстом, просадністю, мулистими накопиченнями, заторфованістю, захист від абразії, сельо вих потоків, снігових лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами різного призначення), які визна чаються з урахуванням прогнозу змін інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території. Загальні та спеціальні заходи повинні бути взаємоузгодженими.

Таблиця 12.1 – Фактори інженерно-будівельної оцінки території

Природні фактори

Оцінка факторів на територіях

сприятливих для будівництва

малосприятливих для будівництва

несприятливих для будівництва

Ухил рельєфу

0,5-8 %

Менше 0,5 %; 8-15 %

Більше 15 %

Ґрунти

Що допускають будів ництво будинків і споруд без улаштування штучних основ і складних фундам ентів

Що вимагають улашту вання нескладних штучних основ і фундаментів

Що вимагають улашту вання складних штучних основ і фундаментів

Затоплюваність

Що не затоплюються паводками – 1 % забезпеченості

Затоплюваність менше ніж на 0,5 м паводковими водами при 1 % забез пе ченості і незатоплю ва ність паводковими водами при

10 % забезпеченості

Затоплюваність більше ніж 0,5 м паводковими водами при 1 % забезпе ченості і паводковими водами при 4 % забезпе -

ченості

Підземні води

Що допускають будів ництво без проведення робіт з пониження рівня підземних вод або влаш тування гідроізо ляції

Потрібно провести нескладні заходи з пони ження рівня підземних вод (улаштування гідроізоляції)

Потребують проведення складних заходів щодо пониження рівня підзем них вод більше ніж на

0,5 м

Заболоченість

Відсутня або незначна затоплюваність, яка допускає можливість осушення найпростi шими методами

Наявність заболоченості, потрібно виконати нескладні інженерні заходи щодо осушування

Значна заболоченість, торфовища шаром 2 м, потрібно провести складні заходи щодо осушування

Зсуви

Відсутні

Є діючі або недіючі зсуви, невеликі зсуви (об’ємом сотні м3)

Значно поширені активні зсуви досить великі, великі, дуже великі (об’ємом тисячі м3, десятки тисяч м3, сотні тисяч м3)

Кінець таблиці 12.1

Природні фактори

Оцінка факторів на територіях

сприятливих для будівництва

малосприятливих для будівництва

несприятливих для будівництва

Карст

Відсутній

Незначна кількість негли боких воронок згаслого карсту

Безліч воронок активного карсту завглибшки понад 10 м. Наявність підзем них пустот

Яри

Відсутні

Є діючі обмеженого поширення

Що інтенсивно розвива ються, активні

Просадність

Відсутня

Тип І

Ґрунти, просідання яких відбувається у межах зони основи, що деформується, від навантаження фунда ментів, а просідання від власної ваги ґрунту відсутнє

Тип ІІ

Ґрунти, просідання яких відбувається від ваги ґрунту, що лежить вище, у нижній частині просід ної товщі, а за наявності зовнішнього наванта ження – у межах зони, що деформується

Заторфованість

Відсутня

Товщина шару торфу і дуже заторфованих ґрунтів не повинна перевищувати

2 м

Дуже заторфовані ґрунти

і торфи потужністю понад

2 м

Гірські виробки

Відсутні

Закінчення процесу зсу вання, обвалів, вживання заходів, які виключають можливість утворення провалів. Розробка промис лових копалень очікується після закінчення строку амортизації об’єкта

Розроблювані території, де очікується утворення провалів і зсувів

Селі

Слабкосельоносні з винесенням до 5 тис. м3 твердого стоку з 1 км2 водозбірної площі басейну

Середньо-сельоносні з винесенням до 10 тис. м3 твердого стоку з 1 км2 водозбірної площі басейну

Дуже сельоносні з вине сенням до 25 тис. м3 твердого стоку з 1 км2 водозбірної площі басейну

Сейсмічність

До 6 балів

6-8 балів

Більше 8 балів

Патогенне ви промінювання Тектонічні розломи

Геопатогенні зони

Необхідно виконати спеціальні обстеження за окремим договором, які будуть використані в якості вихідних даних

12.2

Вертикальне планування може бути загальним і вибірковим. Загальне передбачає повну зміну рельєфу і тому ним необхідно користуватись при всесторонньому обґрунтуванні; вибіркове необхідно виконувати на ділянках спорудження будинків, доріг і майданчиків за необхідності збереження цінних зелених насаджень.

Вертикальне планування території слід виконувати з урахуванням таких основних вимог:

– збереження існуючого ландшафту;

– збереження ґрунтів і деревних насаджень;

– відведення поверхневих вод зі швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;

– мінімального обсягу земляних робіт;

– збереження та використання ґрунтового шару для подальшого використання при проведенніблагоустрою.

12.3

У районах забудови на ділянках горбистого рельєфу всі круті схили повинні бути обладнані системою нагірних і водовідвідних каналів, а на ділянках можливого прояву карстово-суфозійних процесів повинні проводитися заходи щодо зменшення інфільтрації води в ґрунт.

12.4

Відведення поверхневих вод з територій доріг, площ з твердим покриттям, покрівельбудівель, як правило, передбачається закритою дощовою каналізацією. Допускається застосу вання відкритої водовідвідної мережі у районах малоповерхової забудови, парках, сільських насе лених пунктах, при гірському рельєфі з улаштуванням містків або труб на пересіканнях з вулицями, дорогами, проїздами і тротуарами відповідно до ДБН В.2.5-75.

12.5

Відведення дощових та талих вод повинно здійснюватися зі водозбірного басейну стоку зостаточним скидом у водотоки і водоймища з влаштуванням, за необхідності, очисних споруд поверхневих вод.

Для улаштування очисних споруд поверхневих вод слід керуватися ДБН В.2.5-75 та "Прави лами охорони поверхневих вод від забруднення".

12.6

Території населених пунктів, розміщених на прибережних ділянках, повинні бути захищенівід затоплення паводковими водами з урахуванням висоти хвилі вітрового нагону води і під топ лення підземними водами підсипанням (намиванням) або обвалуванням інженерними спорудами.

Варіанти штучного підвищення поверхні території необхідно вибирати на підставі аналізу функціонально-планувальних рішень, з урахуванням зонально-кліматичних, ґрунтово-геологічних, екологічних характеристик та соціальної ситуації.

Відмітку брівки території, яку підсипають (намивають), слід приймати не менше ніж на 0,5 м вище від розрахункового горизонту високих вод. Перевищення гребеня дамби обвалування над розрахунковим рівнем слід встановлювати залежно від класу споруди.

За розрахунковий горизонт високих вод слід приймати відмітку найвищого рівня води повто рюваністю: один раз у 100 років – для територій забудованих або таких, що підлягають забудові житловими і громадськими будинками; один раз у 10 років – для територій парків і площинних спортивних споруд.

При цьому необхідно враховувати також підвищення рівня води за рахунок збігу потоку захис ними і транспортними спорудами.

12.7

Як засіб інженерного захисту потрібно використовувати властивості природних систем та їх компонентів, які підсилюють ефективність основних засобів інженерного захисту (підвищення водовідвідної і дренуючої ролі гідрографічної мережі шляхом розчищення русел і стариць, фіто меліорацію, агролісотехнічні заходи).

12.8

На території населених пунктів з високим стоянням підземних вод, на заболочених ділянках слід передбачати пониження граничного рівня підземних вод шляхом улаштування вертикальних, променевих або горизонтальних закритих трубчастих дренажів різної конструкції. Потреба влаштування дренажів визначається висотою розрахункового рівня підземних вод. Роз рахунковий рівень слід приймати з урахуванням сезонного і багаторічного коливання відповідно до висновку про гідрогеологічні умови будівництва.

На територіях садибної забудови міст, у сільських населених пунктах і на територіях стадіонів, об’єктів природно-заповідного фонду, парків та інших озеленених територій загального користу вання допускаються відкриті осушувальні канали. Їх також можна застосовувати і для захисту від підтоплення наземних транспортних комунікацій.

Вказані заходи повинні забезпечувати пониження граничного рівня підземних вод на території: капітальної забудови – не менше 2,5 м від проектної відмітки поверхні; стадіонів, парків, скверів – не менше 1 м. Лотки повинні бути розпластаного профілю, з відкісними стінами для уникнення травм людей і тварин.

12.9

При створенні нових і реконструкції існуючих ставків і водойм на території населених пунктів якість води в них повинна відповідати санітарним нормам відповідно до їх використання. У водоймах необхідно забезпечити періодичність обміну води за літньо-осінній період залежно від площі дзеркала води і характеру використання: в декоративних водоймах за площею дзеркала до 3 га – 2 рази, за площею більше 3 га – 1 раз; у водоймах для купання – відповідно 4 і 3 рази, а за площею 6 га і більше – 2 рази.

Середня глибина води у водоймах, розташованих на території поселень, у весняно-літній період повинна бути не менше 1,5 м, а в прибережній акваторії за умови періодичного видалення рослинності – не менше 1 м.

12.10

При розробленні проектної документації для гірських районів України треба, викорис товуючи кадастрові дані і карти місць сходу сніжних і штучних лавин, провести аналіз лавинних осередків Карпат і Криму.

12.11

У зсувонебезпечних районах на підставі наявних досліджень і розрахунків минулих років необхідно визначити масштабність зсувних процесів.

Протизсувні заходи слід призначати на підставі комплексного вивчення геологічних і гідро геологічних умов зсувонебезпечних районів. Необхідно передбачати упорядкування поверхневого стоку, перехоплення потоків підземних вод, запобігання руйнуванню природного контрфорсу зсувного масиву, підвищення стійкості схилу механічними, а також іншими засобами, зміну рельєфу схилу з метою підвищення стійкості, а також, за необхідності, проведення берегоукріплювальних робіт.

12.12

На закарстованих та карстонебезпечних територіях інженерні заходи розробляються на підставі інженерних вишукувань щодо розміщення порожнин, воронок, печер і пустот, а також динаміки карстоутворення (швидкість розчинення порід, залежність від градієнтів фільтраційних потоків, наявність агресивних добавок у воді). При проектуванні інженерного захисту території слід враховувати зміну природного ходу карстових процесів шляхом впливу на карстуючі породи і покривну товщу (створення фільтраційних завіс і водонепроникного покриття, регулювання по верхневого стоку, наповнення карстових порожнин різними матеріалами, закріплення ґрунту, що заповнює поховані карстові порожнини).

Захисні споруди не повинні негативно впливати на природний хід карстового процесу шляхом раціонального планування розміщення об’єктів будівництва, трасування лінійних споруд, засто сування статичних схем та конструктивних рішень, у тому числі спеціальних конструкцій фунда ментів.

12.13

Ділянки обвалів і активного карсту визначаються як планувальні обмеження для розвитку громадських і виробничо-комунальних зон на всіх стадіях проектування. Забудова і використання підземного простору на них не допускається.

Будівництво житлових комплексів і окремих будівель не допускається в зоні обвалів і на ділянках активного розвитку карсту. Відступ об’єктів забудови від бровки обвального схилу і меж ділянок карстової небезпеки визначається розрахунком, проведеним спеціалізованими організа ціями на підставі інженерно-геологічних умов, а при їх особливій складності – додаткових роз відувань та досліджень.

12.14

За необхідності здійснення засипки балок і ярів у тальвегах постійні чи тимчасові водотоки слід розміщувати у колекторах з супутніми дренажами, а також облаштовувати систему силових дренажів.

12.15

На ділянках, де відбуваються ерозійні процеси з яроутворенням, необхідно передбачити упорядкування поверхневого стоку, укріплення ложа ярів, терасування схилів, лісомеліоративні роботи. В окремих випадках допускається повна або часткова ліквідація ярів шляхом їх засипання з прокладанням в них водостічних і дренажних колекторів.

Після проведення комплексу протиерозійних і протиобвальних заходів території ярів можна використовувати для розміщення транспортних споруд, гаражів, складів і комунальних об’єктів, а також створення парків.

12.16

На територіях, складених природними та техногенними ґрунтами з просідальними вла сти востями, будівництво житлових будівель і споруд, інженерної інфраструктури слід здійснювати переважно на плитних фундаментах. Розміщення забудови повинно здійснюватись з макси маль ним збереженням існуючих природних водотоків поверхневої води.

12.17

На заторфованих ділянках, які підлягають забудові, водночас з пониженням рівня під земних вод слід передбачати привантаження їх поверхні мінеральним ґрунтом. Допускається повне виторфовування. Товщина шару при навантаженні мінеральним ґрунтом встановлюється з урахуванням можливого просідання торфу і забезпечення необхідного ухилу схилу території для організації поверхневого стоку.

На території житлової забудови мінімальну товщину шару мінеральних ґрунтів слід приймати 1 м; на проїзних частинах вулиць товщина шару мінеральних ґрунтів повинна бути встановлена залежно від інтенсивності руху транспорту з урахуванням вимог норм на транспортні споруди.

12.18

На заплавних територіях, складених покладами торфу, доцільно провести картування глиняними завісами з метою запобігання розповсюдженню вогню на великих масивах.

12.19

Території, порушені внаслідок виробничої діяльності (відвали відходів виробництв, від працьовані кар’єри, провали над підземними виробками), підлягають відновленню для наступного їх містобудівного використання. Заходи щодо відновлення порушених територій визначаються залежно від інженерно-геологічних умов, виду передбачуваного використання і типів порушення (повне або часткове засипання провалів і кар’єрів, розрівнювання обвалів, роботи щодо запо бi гання подальшому руйнуванню порушених територій тощо)у відповідності з ДСН 3.3.6.037-99.

12.20

Глибоке (2-х, З-х і багатоярусне) використання підземного простору в населених пунктах для торгово-побутових, культурних, суспільних, виробничих та інших функцій на територіях зі складними інженерно-будівельними умовами повинне супроводжуватися заходами, що забез пе чують стійкість споруд і конструкцій. Для цього слід виконати спеціальні обґрунтовування щодо можливості проведення закріплення ґрунтів основ, дренажів, протифільтраційних завіс, засто су вання посиленої гідроізоляції, вентиляції і електроосмотичного осушення стін відповідно до ДБН В.1.1-25.

12.21

Належність об’єкта, що проектується, до сельового району слід визначати за Каталогом сельових басейнів і осередків Українських Карпат та гірського Криму.

При розміщенні забудови у сельонебезпечній зоні необхідно передбачити максимальне збе реження лісу – насадження деревно-чагарникової рослинності, терасування схилів, укріплення берегів сельоносних річок, спорудження гребель і загат у зоні формування селю, будівництво сельоспрямовуючих дамб і відвідних каналів на конусі винесення згідно з ДБН А.2.1-1.

12.22

На територіях, передбачуваних під забудову, необхідно виявляти зони тектонічних роз ломів, де внаслідок збільшення сейсмічної інтенсивності та зміни фізико-механічних властивостей порід забороняється розміщення будинків і споруд без спеціальних детальних досліджень, при цьому користуватись ДБН В.1.1-12.

12.23

На територіях, характерних наявністю грязьового вулканізму, необхідно виключити з освоєння ділянки розміщення вулканів і вилитих з них порід.