ПОДІЛ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗА ВОГНЕСТІЙКІСТЮ

(довідковий)

Г.1

За вогнестійкістю будівельні конструкції залежно від нормованих граничних станів та межі вогнестійкості поділяють на класи вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.2-7, ДСТУ Б В.1.1-4.

Г.2

Основними видами граничних станів з вогнестійкості будівельних конструкцій є стани за ознаками:

  • втрати несучої здатності (умовна познака R);

  • втрати цілісності (умовна познака E);

  • втрати теплоізолювальної здатності (умовна познака I).

Додатковими видами граничних станів з вогнестійкості будівельних конструкцій є стани за ознаками:

  • перевищення теплового потоку (випромінювання), у разі коли теплоізолювальна здатністьбудівельної конструкції контролюється за величиною потоку випромінюваного тепла (умовна познака W);

  • втрати здатності чинити опір механічному удару, коли враховуються особливі механічні діїна будівельну конструкцію (умовна познака M).

Ознаки настання основних та додаткових граничних станів з вогнестійкості наведено у ДСТУ Б В.1.1-4 та у стандартах на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів.

Г.3

Характеристикою вогнестійкості конструкції є межа вогнестійкості, яка визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого впливу за стандартизованим номінальним температурним режимом, який відповідає сценарію умовної пожежі, до настання одного або декількох з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.

До стандартизованих номінальних температурних режимів умовної пожежі відносять стандартний температурний режим та додаткові/альтернативні стандартизовані температурні режими: вуглеводневої пожежі; зовнішньої пожежі; пожежі, яка повільно розвивається. Зазначені стандартизовані номінальні температурні режими наведено у ДБН В.1.2-7, ДСТУ Б В.1.1-4 та ДСТУ-Н Б EN 1991-1-2.

Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій визначають шляхом випробувань згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів. Загальні вимоги до розрахункових методів наведено у додатку Б цих Норм.

Г.4

Познаки класу вогнестійкості будівельних конструкцій складаються з умовних літерних познак граничних станів і числа, що відповідає нормованій межі вогнестійкості у хвилинах, з ряду 15, 30, 45, 60, 90, 120, 150, 180, 240, 360.

У разі визначення вогнестійкості за стандартним температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 клас вогнестійкості будівельної конструкції позначається умовними літерами граничних станів без застосування нижніх індексів, наприклад, REI 30.

У разі визначення вогнестійкості за додатковими/альтернативними стандартизованими температурними режимами згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, ДБН В.1.2-7, ДСТУ-Н Б EN 1991-1-2 клас вогнестійкості будівельної конструкції позначається умовними літерами граничних станів з використанням додаткових познак таким чином:

  • за температурним режимом вуглеводневої пожежі - використовується познака "HC", наприклад, REI 30-HC;

  • за температурним режимом зовнішньої пожежі - використовується познака "ef", наприклад,REI 30-ef;

  • за температурним режимом пожежі, яка повільно розвивається - використовується познака"IncSlow", наприклад, REI 30-IncSlow.

Примітка.

Визначення вогнестійкості за додатковими/альтернативними температурними режимами проводять, якщо це передбачається відповідними нормативними документами.

Edit this page