9 Соціальна інфраструктура (Установи та організації громадського обслуговування)

9.1

Установи та організації громадського обслуговування слід розміщувати на територіях, набли жених до місць проживання і роботи населення, у складі громадських центрів та в ув’язці з системою громадського пасажирського транспорту, з урахуванням транспортної доступності до об’єктів громадського обслуговування.

При розробленні містобудівної документації для розрахунку кількості та місткості установ та організацій громадського обслуговування слід використовувати нормативи забезпеченості, які відо бражають розрахунковий рівень обслуговування. Для орієнтовних розрахунків кількість, міст кість, потужність установ та організацій громадського обслуговування слід приймати відповідно до Додатка Е.1.

Примітка 1.

Розміщення, місткість установ та організацій громадського обслуговування, не зазначених у додатку Е.1 слід приймати за завданням на розроблення містобудівної документації.

Примітка 2.

Наведені у додатку Е.1 нормативи є усередненими показниками по Україні (з розбивкою на міста, селища і села) і у кожному окремому випадку підлягають уточненню в процесі проектування залежно від демографічного прогнозу, розміру населеного пункту та його місця у системі розселення.

У житлових мікрорайонах слід формувати первинні центри з розміщенням об’єктів повсяк денного обслуговування; на рівні житлових районів і районних центрів, центрів об’єднаних тери то ріальних громад – періодичного обслуговування; на рівні міст, районних, міжрайонних, регіо нальних, міжрегіональних і республіканських центрів – епізодичного чи унікального обслуго ву вання.

У житловому районі міста, районному центрі, центрі об’єднаної територіальної громади доцільно формувати освітні і госпітальні округи з відповідними взаємопов’язаними установами та організаціями громадського обслуговування.

9.2

При розробленні планувальних пропозицій щодо розвитку та розміщення системи обслу говування населення необхідно враховувати:

– різну частоту попиту на одержання відповідних послуг (повсякденних, періодичних, епізо дичних чи унікальних);

– мінімально необхідний рівень рентабельного функціонування потужностей об’єктів громад ського обслуговування;

– нормативні витрати часу на одержання послуг;

– поступове розширення номенклатури послуг, які надаються за допомогою електроннихзасобів комунікації і не залежать від місця проживання або перебування особи, що одержує послуги.

9.3

Необхідно передбачати території для розміщення комплексів об’єктів громадського обслу говування населення:

– у малих населених пунктах, мікрорайонах міст – повсякденного обслуговування в межах15 хв пішохідної доступності;

– в центрах об’єднаних територіальних громад, районів та районів у містах – періодичногообслуговування в межах пішохідної або транспортної доступності з витратами часу до 30 хв;

– у містах – переважно центрах районних систем розселення з кількістю населення до 250 тис.

осіб – епізодичного та періодичного обслуговування з витратами часу до 45 хв транспортної доступності;

– у містах – переважно центрах обласних систем розселення 250-500 тис. осіб з витратами часу до 60 хв транспортної доступності;

– в містах – центрах міжобласних систем розселення з кількістю населення понад 500 тис.осіб – унікального обслуговування з витратами часу до 90 хв транспортної доступності.

Об’єкти громадського обслуговування у селищах, селах слід розміщувати з розрахунку забе зпечення жителів кожного населеного пункту повсякденними послугами в межах пішохідної дос тупності не більше 30 хв. Забезпечення об’єктами більш високого рівня обслуговування слід передбачати на групу сільських населених пунктів. Для організації обслуговування, крім будівель, слід передбачати пересувні засоби і споруди сезонного використання з визначенням відповідних територій.

9.4

Під час розрахунку кількості, складу та місткості об’єктів громадського обслуговування умістах – центрах систем розселення – слід додатково враховувати кількість населення, що при буває з інших населених пунктів, розташованих в зоні, обмеженій витратами часу на пересування до відповідних центрів згідно з додатком Е.2. В історичних містах слід враховувати очікувану кількість туристів, у курортних містах – неорганізовано відпочиваючих.

9.5

Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ та організацій спеціалізованогокурортного обслуговування на 1000 осіб, що лікуються й відпочивають, слід приймати згідно з додатком Е.3.

9.6

Площі земельних ділянок з розрахунку на 1000 осіб для розміщення груп установ таорганізацій громадського обслуговування повсякденного, періодичного та епізодичного попиту наве дені у додатку Е.4.

Примітка.

Площі земельних ділянок можуть бути зменшені в умовах реконструкції, а також при роз міщенні нових об’єктів в умовах існуючої забудови на 25 %.

9.7

Радіус обслуговування населення установами та організаціями, що розміщуються в жит ловій забудові населеного пункту, не повинен перевищувати показники, зазначені у додатках Е.5

і Е.6.

9.8

Для населених пунктів, розміщених у районах сейсмічністю 7-8 балів, поверховість гро мадських будинків цілодобового перебування (санаторно-курортні, оздоровчі і туристичні заклади, лікарні і готелі) слід встановлювати не більше 4 поверхів з урахуванням ступеня вогнестійкості будинків і кількості місць.

У сейсмічних районах будинки закладів дошкільної освіти повинні мати не більше 2 поверхів, закладів загальної середньої освіти загального типу, спальні корпуси шкіл-інтернатів – не більше ніж 3 поверхи; спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів (для дітей з порушенням фізичного та розумового розвитку – дітей з особливими потребами), будинків для осіб похилого віку – не більше ніж 2 поверхи. Відповідно до вимог ДБН В.1.1-12 допускається будівництво громадських будинків більше 4 поверхів на територіях з сейсмічністю 9 балів.

9.9

Відстань від будинків і меж земельних ділянок установ та організацій громадського обслу говування слід приймати не меншою ніж та, що наведена у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 – Відстань від будинків і меж земельних ділянок установ та організацій громадського обслуговування

Будинки (земельні ділянки), установи та організації громадського обслуговування	Відстань від будинків (меж, ділянок) установ та організацій громадськогообслуговування, м
	до червоної лінії		до стін житлових будинків	до будинків зак- ладів загальної середньої освіти, закладів дошкільної освіти
	у міських населених пунктах	у сільських населених пунктах
Заклади дошкільної освіти та заклади загальної середньої освіти (від зовнішньої стіни будинку)	25	25** 50	За нормами інсоляції та освітленості
Приймальні пункти вторинної сировини	–	–	20*	50
Пожежні депо	10	10	За 15.1.4	За 15.1.4
Кладовища традиційного поховання і крематорії	6	6	300	300
Кладовища для поховання після кремації	6	6	100	100
Кладовища традиційного поховання, для яких вичерпаний кладовищний період: у містах	6	6	50***	50***
у сільських населених пунктах	–	–	100***	100***
Культурно-видовищні заклади	25	5	25	25

\* Будинок із входами і вікнами.

** Чисельник – відстані від меж ділянки, знаменник – від будинку. Відповідно до місцевих умов допус кається зменшувати відстань від будинку до червоної лінії до 10 м за умови створення зеленої захисної смуги завширшки не менше 6 м. Відстань від меж ділянки до житлового будинку з вікнами (у сільській місцевості) – не менше 10 м, до глухої стіни – 5 м, від будинку до глухої стіни – 15 м.

*** Згідно ДСП 2.2.4-171-10.

Примітка 1.

Ділянки закладів дошкільної освіти не повинні безпосередньо прилягати до магістральних вулиць

Примітка 2.

Приймальні пункти вторинної сировини слід ізолювати смугою зелених насаджень і перед бачати до них під’їзди для автомобільного транспорту.